Як працювати з дизайнерами, або “Боже, чому вони такі тупі”

Якщо ти замовник, і тобі хоч раз доводилося мати справу із графічними дизайнерами, UX-ерами, верстальниками і т.п., ти зрозумієш, про що ця стаття.

І прикинь, вона не про те, які вони всі поганці, бо поки клієнт потроху червоніє від злості, що його не чують, з іншої сторони сидить такий само дизайнер і про себе перелічує влучні назви для замовника. Все значно простіше, ніж ми звикли думати і бачити, бо в якому б світі не жили усі ті творчі люди-дизайнери, з ними не так вже й складно працювати, якщо знати пару добрячих лайфхаків.

І зараз мова йде саме про дизайнерів, а не якихось чувачків, що десь на якихось курсах вивчили Photoshop чи Illustrator і вже претендують на звання геніїв графічного світу.

Отож, почнемо.

Лайфхак перший: “Сдєлайтє мнє что-то красівєнькоє”

Це, мабуть, найчастіше вживана фраза, яку чує кожен менеджер від свого боса перед тим як забрифувати дизайнерів. І, якщо ти не знаєш, що там за поняття краси у твого шефа, то ніколи не вгадаєш для нього із дизайном і зрештою помучаться усі – і ти, і твій бідолаха-дизайнер.

Тому, перш ніж копіювати цю фразу у свій бриф, краще позадавати конкретні запитання шефу, що ото за “красівєнькоє”. І чим конкретніший після того буде бриф, тим точніше буде зроблена робота. Перш за все дизайнеру треба вказати основну ідею, якщо така вже присутня і мету макета, що створюється, технічні параметри, які потрібні, брендові обмеження, якщо вони є, а головне – бажану стилістику, яку хочеться отримати на виході – мімімішних котиків, чи брутальних мужиків.

І ми плавно перетікаємо до наступного пункту.

Лайфхак другий: “Нема конкретики – галімі макетики”

Це улюблена фраза одного з моїх дизайнерів, і вона доволі правдива, бо абстрактні поняття зрідка призводять до чіткого результату. Коли дизайнер скидає тобі перші “проби свого пера”, так би мовити, дай йому конкретні зауваження. Фрази типу “Здєлайтє попишнєє”, “Добавьтє праздника” не проканають. Або ти хочеш щось чітке і тоді повністю промальовуєш картинку дизайнеру, і він таким чином стає просто сухим виконавцем, або ж даєш йому окреслену ідею і далі правиш макет згідно неї, зважуючи на те, що ти вже задав якийсь темп. Перш за все, я тут кажу про те, що ви – команда, яка готує один спільний продукт, тому потрібно розуміти одне одного, розуміти усі процеси, які впливають на роботу, які обумовлюють дедлайни і технічні можливості.

Рухаємося до третього лафхаку – “Командність”

До цього я вже підвела ближче у попередньому пункті. Якщо ти працюєш із агенцією, треба не забувати про те, що в них бувають аутсорсові дизайнери, і будь-яка правка – це бриф-перебриф. Або, якщо ти малюєш сайт чи лендінг, ти погодив дизайн, і вже на стадії верстки ти раптом вирішуєш поміняти якийсь уже відмальований елемент. Що тобі сказати, окрім слів “жизнь – боль”, не знаю. Там потрібно буде зупинити верстку, повернутися на інший етап, перемалювати, а тоді знову запустити верстку. І не винен дизайнер, ні, винен той, хто раптом передумав. І тому – домалювати пару кульок і поміняти шрифт в одному реченні займе не півгодини, а півдня. І дедлайни валяться, бо поганий не дизайнер, дедлайни валяться, бо немає чітко узгодженого ТЗ і відповідних до нього таймінгів.

Погнали далі. Лайфхак четвертий – “Ви мені брешете, це не червоний”

Скажіть мені, лінійні менеджери, чи всі ви знаєте, що таке червоний колір? Ідемо в Google, сьорчимо його параметри, і що маємо на виході http://www.color-hex.com/color/ff0000?

2016-09-13-at-15-50-25

І ніфіга він не такий, як спідниця у Лєночки, чи яблуко на макеті якоїсь торгової мережі. У кожного кольору є свої технічні параметри, відповідно до яких і мислить дизайнер, і він зробить червоний саме червоним, а білий – саме білим. Тому якщо для вас червоний – це одразу кілька десятків відтінків, і всі на одне ім’я, будьте готові отримати не те, що ви намалювали собі в голові. Чим точніше ви підберете бажаний колір, якщо такий є на стадії брифу, тим кращим буде результат. Це знов повертає нас до конкретики постановки задачі, що я описувала у перших пунктах.

Лайфхак п’ятий і мій улюблений: Довіряйте своєму дизайнеру

Якщо ви не вірите людині, якій доручаєте виконання якогось завдання, то це означає, що ваш підхід неправильний. Немає довіри – немає нормальних стосунків – відповідно немає нормального результату. Ви повинні розуміти, що ви доручаєте дизайн саме дизайнеру (даруйте за тавтологію), людині:

  • яка спеціалізується у цій сфері
  • яка може дати вам слушну пораду і щодо ідеї, і щодо її реалізації, бо розуміє сучасні тенденції на ринку,
  • розуміє, які графічні методи вже застаріли, а які – зараз у всіх на очах,
  • які тренди вже рухаються із іноземних практик до нашої країни,
  • як композиційно найкраще подати матеріал, щоб він реально сприймався споживачем.

    Цей список можна продовжувати, але я не бачу в тому сенсу. Найголовніше у ньому – це розмежування професійних обов’язків і їх повноцінне усвідомлення. Тут не працюють методи: “Я побачив у конкурента ось такий флаєр, зробіть нам теж такий, і щоб стрічечки такі самі були і цінники”. Тут працює здоровий глузд, логіка і бажання бути унікальним у свої справі і своєму продукті.

Сподіваюся, мій досвід стане для вас у нагоді і хоч трішечки допоможе вам оптимізувати вашу взаємодію із творчим світом дизайнерів ☺

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.