Цього разу поговоримо про одну з найбільш важливих теорій для дизайнерів, яка змінила підходи до створення контенту.
➡ Читайте Наука за лаштунками дизайну: психологія форми
Опублікована у 1986 році теорія досліджує відносини між пам’яттю і навчанням за допомогою вербальних і невербальних каналів. Теорія передбачає дві когнітивних системи, одна з яких відповідає за словесні подразники (слова, розмовна мова, і т.д …), а інша – існує для обробки зображень.
Ви, напевно, чули статистику, що наш мозок обробляє візуальну інформацію у 60,000 раз швидше, ніж текст. Тож, теорія подвійного кодування – ідея, що візуальні та вербальні сигнали можуть представляти щось, але використання їх одночасно може допомогти мозку згадати те “щось” значно швидше.
Іншими словами, нам потрібно отримувати візуальну і вербальну інформацію, щоб переварити і запам’ятати інформацію.
У дизайні це означає, що ілюструвати ідею треба якомога більше, при цьому використовуючи вербальні повідомлення, щоб повністю пояснити її.
На практиці це означає що нам треба розуміти, що коли образи і вербальна комунікація об’єднуються, досягається найбільший рівень утримання.
Замість того, щоб просто проектувати макет і “обрамлення” змісту, дизайнери повинні почати робити внесок в розробку самого контенту. В тому числі: діаграми, відео, інфографіку або відповідні фотографії, адже клієнти потребують допомоги через подання інформації за допомогою іншого каналу контенту.
У вище наведеному прикладі, графічне зображення показує візуальне уявлення, буквальне, яка зображує первинні, вторинні і третинні кольори. Але щоб повністю зрозуміти концепції, необхідно створити пару візуальної інформації з письмовою (словесною) інформацією. Подвійне кодування – це те, що допомагає читачеві справді зрозуміти концепцію.
ДУЖЕ РАДИМО ПОЧИТАТИ:
6 книг які варто прочитати кожному дизайнеру: Тім Браун, Майк Монтейро, Аарон Уолтер + ще 3
Наука за лаштунками дизайну: принцип Парето або правило 80/20