Наука за лаштунками дизайну: альтернатива до теорії подвійного кодування

Виявляється не все загальновизнане обов’язково непохитно-правильне. Теорія подвійного кодування, про яку ми розповідали раніше, має альтернативи.

➡ ➡ ➡ Читайте попередню частину серії: Наука за лаштунками дизайну: правило золотого перетину

Попри загальну визнаність у дизайні, теорія подвійного кодування не єдина точка зору на те, як людина краще сприймає інформацію. Джон Андерсон і Гордон Бауер запропонували альтернативний метод – пропозіційну теорію – про те, як знання представлені у свідомості.

Пропозіційна теорія” стверджує, що психічні уявлення зберігаються у вигляді тверджень, а не у вигляді зображень. Тут пропозиція (твердження) визначається як те, що лежить в основі відносин між поняттями (Штернберг, 2003). Ця теорія стверджує, що образи виникають в результаті інших пізнавальних процесів, тому що знання не представлене у вигляді зображень, слів або символів.

Загальна теорія кодування” також була запропонована як альтернатива теорії подвійного кодування. Загальна теорія кодування дивиться на те, як речі, які ми бачимо і чуємо пов’язані з нашими руховими діями. Вона стверджує, що існує загальний код, який розподіляється між сприйманням чогось і відповідною моторною дією.

Тож, не думайте, що все, що є загально визнаним – є обов’язково істиною в останній інстанції. Дуже можливо, що більш ефективні методи для ефективного сприймання інформації можна вигадати на основі альтернативних теорій 😉

Позначки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.