Куди ще не дістався дизайн, але де він ДУЖЕ потрібен

Ми чуємо про те, що дизайн проник у будь-які частини нашого життя, але чи це насправді так?

Сприймати іншормацію стало простіше

Подивіться на теперішнє покоління гаджетів. Колись для того, щоб навчитися користуватися ПК треба було провести доволі багато часу для вивчення влаштування комп’ютера, зрозуміти файлову систему і тд. Зараз інтерфейс iPad доступний для 2-х ріної дитини, яка дуже вправно грає у різноманітні ігри, слухає музику і фактично використовує увесь спектр можливостей пристрою… 

Це не дивно, бо тисячі дуже висококваліфікованих і дуже дорогих спеціалістів протягом кількох десятків років займалися тим, щоб зменшити “когнітивне навантаження” користувача при взаємодії з інтерфейсом.

Але чи електронні девайси це все, на що здатний UX?

Можу побитися об заклад, що ви не здогадуєтеся про який напрямок я думаю, закидаючи це риторичне запитання 🙂

Так от, у мене в голові з’явилася ось яка парарлель: колись давним-давно серед благородних аристократів Європи побутувало враження, що навчити грамоті простолюдина неможливо. Звісно це “блакитнокровне” невігластво пізніше спростували, але процес навчання правопису (тобто просто писати) займав багато років.

У 20-му столітті стрімко з’явився новий вид грамотності – набір тексту. І тут теж процес був доволі подібний. Згадайте 90-ті, хто пам’ятає звісно, тоді були “курси набірниць”, на яких вчили набирати тексти на клавіатурі (раніше на друкарських машинках). Зараз це вміють всі, при цьому, фактично не витрачаючи жодних зусиль, для набуття цього навику.

Якщо ви не здогадалися, то поясню суть аналогії – йдеться про освіту.

Чи є місце для дизайну в освіті?

Ми живемо в час посібників для вивчення предмета за “21 день” 🙂 Але насправді, як на мене, навчання лишилося на доволі архаїчних етапах розвитку. Попри те, що посібників для самоначання дуже-дуже багато, туторіали ми бачимо на кожному кроці стосовно будь-чого, але чи вони насправді ефективні?

З цим звісно можна посперечатися, адже всі ми отримали більшість своїх знань і навичок (ні, не в університетах і школах), а саме завдяки цим туторіалам. Тому поставлю питання госстріше: а чи вони настільки ефективні, наскільки можуть бути? Я твердо переконаний, що ні!

На моє глибоке переконання, методика донесення інформації до мозку за рівнем “зменшення когнітивного навантаження”, себто за UX – зараз перебуває на рівні у найкращому випадку Windows 95, а загалом на рівні зелених літер командного рядка. 

Де ми погано рахуємо

Освіта – от де б покращення користувацького досвіду дуже знадобилося! Тому що час, який ми витрачаємо на неефективне засвоювання матеріалів потрібних нам для життя, надто великий… Остання велика дисципліна, яку мені довелося освоїти з нуля – було програмування, для того, щоб стати програмістом початкового рівня мені знадобилося витратити 2 роки важкої впертої праці, і зараз мені здається, що це можна було зробити в рази швидше. 

Звісно я не кажу, про завантаження вмінь, як програму на жорсткий диск, як у “Матриці” (хоча, можливо, і до цього дійде), а хоча б про те, щоб це не забирало стільки життєвих сил, енергії і було приємним і насправді ефективним, як спілкування з сучасними інтерфейсами гаджетів.

Історії відомо багато педагогів, які могли навчити будь-чого фактично будь-кого, дуже швидко і зі 100% гарантією якості. Але їхній досвід так і залишається проблиском магії на фоні “середньовічного” мороку.

От якби ж цим нарешті зайнялися дизайнери!..

***

Але гляньмо у вічі правді, усі наші здобутки інтерфейсного покращення з’явилися на світ насправді не завдяки дизайнерам, а завдяки тому, що це допомагало бізнесу заробляти гроші. Освіта поки в таку категорію не входить ( більше переймаються навчанням штучного інтелекту).

Тому доводиться мріяти про UX у освіті та мир у всьому світі…

Залишити відповідь