Історія світового стріт-арту: від становлення вуличного мистецтва до нині

Як розвивалося вуличне мистецтво в США і Європі – від 70-х до нині.

➡ ➡ ➡ Читайте першу частину: Історія світового стріт-арту: від розмітки території бандами до зародження

SAMO

У період 70-80-х одним з найяскравіших представників субкультури – тоді ще – був Жан-Мішель Баскія. Він працював з двома своїми друзями, залишаючи на нью-йоркських вулицях написи з абревіатурою SAMO (скорочення від «same old shit»). Це були короткі фрази з філософським або саркастичним підтекстом, які говорили про місію художника. Серія завершилася гучним SAMO is dead. Після цього Жан-Мішель став бажаним учасників виставок і познайомився з самим Енді Уорхолом, з яким згодом створили кілька спільних робіт.

Blek le Rat

У Європі, куди в період розквіту в США теж прийшла субкультура графіті, був популярним майстер Blek le Rat із Парижа. У 80-х він почав малювати на стінах Парижа щурів за допомогою трафарета. Щурів він називав єдиними вільними істотами у французькій столиці, тому саме вони були головними героями його сюжетів. Пізніше художник переключився на портрети – першим став трафаретний портрет ірландця, котрий кричить на англійських солдатів, які в нього стріляють. Малюнок був зроблений згідно із автентичною фотографією. З 2000-х років регулярно проходять його персональні виставки по всьому світу – в Лондоні, Лос-Анджелесі, Мульбурні.

Shepard Fairey

Ще одна знакова фігура – американський художник Шепард Фейрі, відомий із кінця 1980-х років. Він автор знаменитого плаката Hope з передвиборної кампанії Барака Обами у 2008 році, а ще – наклейок і плакатів OBEY з портретом борця Андре Русімова. Зараз його роботи зберігаються в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, а сам він живе в Лос-Анджелесі, беручи участь у безлічі виставок, у тому числі персональних.

Banksy

Один з найвідоміших вуличних художників нашого часу – Бенксі. Цей англієць почав малювати у 90-х, а вже у 2013-му продав графіті свого авторства “Рабська праця” за 750 тисяч євро. Він кілька разів проводив персональні виставки в Нью-Йорку, Брістолі і Лос-Анджелесі, але досі ніхто не знає, хто він такий. Його особистість намагалися розсекретити кілька разів: останньою версією є здогадка журналістів, що під псевдонімом Бенксі ховається Роберт Дель Ная з групи Massive Attack. Таку теорію висунули у вересні, але вона все ще не підтверджена.

Зараз графіті у своєму первозданному вигляді час від часу з’являються на вулицях усіх міст світу, але це епізодичні явища, а сама субкультура остаточно трансформувалася у і мурали як їхній підвид. Мурали, які активно заповнюють Київ, – це великі композиції (на всю стіну багатоповерхових будівель). Вони популярні як в Європі, так і в США.

В рамках тематичних фестивалів та міжнародних проектів муралісти часто переїжджають з міста в місто, залишаючи в кожному свої роботи. Стріт-арт в переважній більшості випадків підтримується і заохочується місцевою владою: етап андерграундної субкультури залишився у далеких 80-90-х. І це добре, бо разом із переходом до “офіційного” зросла і якість стріт-арту, який насправді перетворився на мистецтво, яке використовує у якості мольберту огорожі та стіни.

Шукайте інші цікаві розповіді у рубриці “Лонгріди“!

kazhut-dyzajnery-ne-vmiyut-pysaty-5

Позначки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.