Дизайнер vs програміст: помилка №4 – різнобій

Уніфікація дизайну – це не лише зручно для програмістів, а й корисно для UX і красиво. Однак часто дизайнери про це забувають.

➡ ➡ ➡ Читайте про помилку №3.

03-font-overload

Програмісти мають більш системне мислення і їм важко зрозуміти, чому, наприклад, на одному скріні використовуються літери одного кеглю, а на іншому – іншого, з тою ж самою функцією.

Мені здається, що розуміння того, що в програмі має бути певний однотипний набір клавіш, шрифтів, текстових полів і тд для одноманітних операцій – це само-собою зрозумілонавіть не для дизайнера, а для будь-якої людини, яка займається ІТ. Однак ні!

Отримуєш черговий макет, а на ньому одного дизайну екшен-батони мают різний розмір шрифту на різних екранах. Текстові написи для підказок мають різний колір, розмір шрифту. Подекуди текстові поля мають узагалі різні гарнітури, причому на одному екрані: поле для імейлу, інше для пароля (який можна переглянути) і вони з різних сімейств шрифтів!

Натхненні дизайнери можуть сказати, що це програмісти хочуть виконувати по-менше роботи, використовуючи “стандартні” штуки…

Але ці “стандартні” штуки мають бути стандартні лише у рамках дизайну одної програми. Це допоможе користувачу краще сприймати інтерфейс. Уніфікація, дотримання одного підходу, стилістики – краща для естетичного боку справи. Та й дизайнерам теж, треба менше роботи робити, копі-пастячи “стандартні” шрифти і кнопки… Словом, що я тут розповідаю, ви, дизайнери, і так це все прекрасно знаєте!..

Тому виникає питання: “Чому” ж самі цього не завжди дотримуєтеся?!

Думаю, пораду ви вже зрозуміли 😉

kazhut-dyzajnery-ne-vmiyut-pysaty-5

Позначки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.