Продовження серії міркувань про відмінності між програмістами та дизайнерами для бажаючих почати кар'єру в ІТ.
Попередній пост читайте тут.
1. Спілікування із замовником. Ця малоприємна частина роботи програмістів стосується значно менше, вони здебільшого взагалі цим не займаються, а “спілкуються” із специфікацією. Дизайнер не може уникнути від роботи з замовником.
2. У дизайні немає код-рев'ю. Тобто оцінка роботи звичайно є, але навряд чи якийсь тім-лід дизайнер буде так прискіпуватися до оформлення коду, дрібних недоліків, як це буває серед програмістів. Натомість замість тім-ліда виносом мозку займається замовник. Шансів знайти спільну мову з тім-лідом більше, бо він з тої ж сфери, а от замовник часто – “не з цього світу”.
3. Тім-ліди. Серед дизайнерів їх значно менше, ця професія більш індивідуалістична, тоді як більшість програмістів кучкуються командочками із чітким розподілом роботи. Дизайнери, якщо й працюють командою, то такої командної роботи в них все одно немає. Та й роль “тім-лідства” у керівників команд значно менша, тобто тім-лід дизайнер 90% часу займається дизайном, а тім-лід програміст 90% часу займається командою і спілкуванням із замовником.
4. Тривалість. Зазвичай проект дизайнера займає кілька тижнів. У програмістів – декілька місяців.
5. Дизайнери більш “особо наближені”. Зазвичай в компаніях їх одиниці і вони на пряму працюють з керівництвом. Більшість програмістів позбавлені подібних привілеїв, вони переважно всього-лиш персонал, що обслуговує ІТ-виробництво. Тому дизайнер має значно більше “корисних контактів” усіляких СЕО.
6. Дизайнери більш резистентні до стадних видів організації роботи а-ля Scrum. А все тому, що зазвичай завдання, на зразок, створення логотипу значно важче розбити на частини і дати його робити різним дизайнерам: ти малюєш праву верхню частину, ти ліву нижню… очевидно, такий підхід не пройде.
7.7. Творчу натуру дизайнера значно більше поважають роботодавці. Шанси на задоволення запитів а-ля: “сидіти біля вікна” чи “приходити на роботу в обід” значно вищі, ніж у програмістів.
Наступну частину серії публікацій читайте тут.