Нещодавно ми показали вам перший тизер українського анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня», прем’єра якого запланована на 2019 рік. Тепер прийшла черга поспілкуватися із продюсером цієї класної української анімації Єгором Олесовим.
Днями він розповів LIGA.net про те, як створювався проект і чи є перспективи в української мультиплікації. DesignTalk.club пропонує вам найцікавіші моменти із цієї розмови.
Як виникла ідея зробити повнометражну анімацію в Україні?
До повнометражної анімації ми підходили поступово, до цього набиралися досвіду: реалізували кілька простіших серіальних проектів. Відразу запускати повний метр було ризиковано. Технологічно це досить складне завдання, що вимагає певних навичок, розуміння всіх процесів і того, як вони пов’язані між собою. На нашому ринку вже було декілька не дуже вдалих прикладів “швидкого запуску”. Не хотілося повторювати помилки. Коли стало зрозуміло, що ми пройшли певний шлях розвитку з серіалами і виробили технологію, вирішили рухатися далі.
Анімаград працює не тільки над Мавкою. Перший проект “Викрадена принцеса” за мотивами поеми Руслан і Людмила теж в роботі і вийде на екрани на початку 2018 року. Розкажіть, як проходила робота, чи є шанс на успіх?
У 2012 році з’явилася ідея створення повнометражного анімаційного фільму за мотивами поеми Руслан і Людмила. Ми постаралися зробити його максимально сучасним і зрозумілим цільової аудиторії кінотеатрів. Ми виходили з того, що ця історія ідеально підходить для екранізації в форматі повнометражного мультфільму: в ній є все важливі складові – любов, гумор, пригоди. До того ж дія розгортається в Київській Русі, Міла – дочка київського князя Володимира, а легенди нам знайомі з дитинства. Відразу вирішили робити продукт з максимально можливим міжнародним позиціонуванням і на англійській мові. Фільм виходить на екрани в березні 2018 го.
А як з’явилася Мавка? Чому сюжетом для анімації став саме твір Лесі Українки?
Працюючи над першим проектом, ми поставили собі якусь стратегічну мету – випуск нашою студією повнометражного анімаційного релізу щороку. Працюючи над ідеями для наступних проектів, ми зупинилися на історії Мавки, взявши за основу драму-феєрію Лісова пісня Лесі Українки. Ідея реалізувати її у вигляді повнометражного анімаційного фільму прийшла Сергію Созановському. У якийсь момент стало зрозуміло, що в основі цієї історії закладений дуже потужний ДНК – культура, міфологія, охорона навколишнього середовища і т.д. Але, безумовно, це перш за все історія про любов, з гумором і хепі-ендом.
Хто працює над Русланом і Людмилою, а хто над Мавкою? Це нова, створена з нуля команда, тобто вирощені вами ж фахівці, або вже відомі люди?
– Над проектами працює одна і та ж команда студії. Але так як проекти на різних етапах виробництва, департаменти працюють над певними завданнями в рамках загального таймінгу кожного з проектів. Це дає можливість вибудувати правильну логіку виробництва.
У студії працюють як професіонали, так і хлопці, які навчалися безпосередньо на проектах. Найважливіше – що кожен член нашої команди є фанатом анімації в кращому сенсі цього слова.
Який в середньому бюджет повнометражного анімаційного проекту і звідки берете гроші?
Виробничий бюджет трохи більше $4 млн. А далі все залежить від вартості акторів на озвучку і витрат на маркетинг. Анімаград входить в одну з провідних кіногруп в східній Європі – FILM.UA Group, тому частина інвестицій – це власні ресурси і студії і групи. Крім цього, обидва наших проекту – і “Вкрадена принцеса: Руслан і Людмила”, і “Мавка. Лісова пісня” – підтримуються Держкіно України, за що ми їм вдячні. Також ми залучаємо копродакшен-партнерів з Європи і Азії і ведемо з ними переговори.
А від експорту своїх проектів гроші залучаєте?
Звичайно. Додатковим інструментом є попередні продажі на різні території. Наприклад, “Вкрадена принцеса: Руслан і Людмила”, перебуваючи на стадії виробництва, вже продана більш ніж на 25 територій, а це теж додаткове джерело самого виробництва.
Яка окупність проекту за вашими розрахунками?
Тут, безумовно, все буде залежати від успіху мультфільмів. Але в цілому ми розраховуємо на повернення інвестицій і отримання прибутку протягом трьох років.
Як довго триває виробничий цикл в анімації? Скільки часу потрібно, щоб створити повнометражний мультфільм і презентувати його? Адже прем’єру Мавки анонсували на 2019 рік.
З моменту появи сценарію це 2,5-3 роки. А сценарій можна писати нескінченно довго – і часто чим довше, тим краще він стає.
До яких країн розраховуєте продати мультфільм?
Наш перший проект “Вкрадена принцеса: Руслан і Людмила” вже проданий більш ніж на 25 територій, включаючи Китай, Корею, Францію, Туреччину, Німеччину, Польщу. Для Мавку попереднього продажу поки не починали.
Чи будуть Викрадення принцесу або Мавку показувати в форматі 3D-стерео?
– 3D-стерео – це витратна і складна технологія. Відповідно, це збільшує виробничий бюджет. Тому з першим проектом ми вирішили робити класичну версію, без 3D-стерео. А ось по Мавку вже думаємо: можливо, це стане певним наступним кроком розвитку. Тут багато чого буде залежати від моделі дистрибуції. Адже важливо розуміти, як повернути вкладення в цю технологію.
Не всі українські продакшини готові працювати в мультиплікаційному жанрі, тим більше в повному метрі. Як ви думаєте, чому?
Анімація в цілому – це окремий світ, який досить сильно відрізняється від кіно і технологічно і творчо. Плюс неможливо швидко вибудувати технологічний пайплайн – це система, яка будується роками.
У чому основна проблема українського мультиплікаційного мистецтва? З якими складнощами ви стикалися в процесі?
Основним і найскладнішим завданням для мене було грамотно вибудувати з командою весь технологічний ланцюжок і правильну систему роботи. В анімації всі процеси дуже сильно пов’язані між собою. Все повинно працювати дуже чітко, як в дорогому швейцарському годиннику, інакше вартість виробництва буде зростати через простоювання департаментів. Зараз же, коли ми заклали хорошу основу, нам треба закріплювати навички і нарощувати ресурси. Відповідно, постало питання про нових професійних кадрах, створення анімаційної школи.
У цьому році ви виступаєте організаторами Фестивалю анімації і медіамистецтва LINOLEUM. Чи спостерігається прогрес на національному рівні в частині мультиплікації і кадрів?
Цього року українська анімація святкує 90-річчя, і вперше за чотири роки проведення фестивалю в Києві національний конкурс винесено в окрему програму – ми отримали більше 40 заявок, з яких відібрали 18. У цьому році ми покажемо українську анімацію відразу в двох блоках конкурсній програми. Це говорить про те, що анімація в Україні набирає обертів.
На ваш погляд, чи сильно вітчизняна анімація в цілому відстає від світу?
Таке порівняння саме по собі досить абстрактне. Складно порівнювати за рівнем проекти з бюджетом до $5 млн з проектами за $100-150 млн. Так, до голлівудських анімаційних мейджорів нам ще рости і рости. Але з точки зору незалежної анімації, я вважаю, ми дуже конкурентноздатні! Ми чули багато позитивних відгуків від європейських колег про високу якість наших двох повнометражних анімаційних проектів. Плюс кількість предпродаж на показ в інших країнах це підтверджує.
Після досить довгої перерви в індустрії зараз у нас є унікальна можливість надолужити згаяне в якомусь прискореному режимі. Перед нами дійсно відкривається велике вікно можливостей. За останні роки багато речей, в тому числі навчання, стали доступнішими, з’являються талановиті та цілеспрямовані хлопці, які цікавляться артом, анімацією, комп’ютерною графікою. Це стає трендом. В цілому перспективи в української анімації на світовій арені вельми гідні, головне – робити правильні речі і не боятися вкладати в них свою енергію і талант.